Білал ібн Рабах аль-Хабаші (араб. بلال بن رباح الحبشي; 592, Мекка – 640, Дамаск) – один з перших і найвідоміших сподвижників пророка Мухаммеда, перший муедзін. Уродженець Мекки, син араба та ефіопки, був рабом. Відомий також як Ібн Хамама.

Першою сподвижницею Мухаммада стала його дружина Хадіджа; з вільних чоловіків першим іслам прийняв Абу Бакр, з дітей – Алі ібн Абу Таліб, а з рабів – Зайд ібн Харіс. У перші 3 роки, коли пророк вів таємний заклик до ісламу, з усієї Мекки він зібрав лише 40 однодумців. У битві при Бадрі брало участь 313 сподвижників.

Одна із знаменитих фігур в історії Ісламу – Білял ібн Рабах аль-Хабаші (нехай буде задоволений ним Аллах) – перший муедзін Іслама, мученик на шляху Аллаха, один із перших сподвижників пророка Мухаммеда (хай благословить його Аллах і вітає).

Другий Праведний халіф Умар ібн аль-Хаттаб (634—644) відправив на допомогу наміснику Куфи людину як «муедзина і візира». За часів Умара виробився ритуал, коли муедзін спочатку закликав мусульман на вулиці, а потім вирушав до правителя, привітав його та запрошував на молитву (намаз).