470-450 до н. е.

470-460 до н. е.

Відповідно до «Теогонії» Гесіода, Афродіта народилася біля острова Кіфера з морської піни, збитої дітородним членом, що впав у море, скупченого Кроносом Урана, «біла піна збилася навколо від нетлінного члена» (звідси прізвисько «пінороджена»; докладніше див. Афродіта Анадіомена).

Вона безсмертна, як більшість родичів. Крім того, кохання не властивий фінал, тому навіть міфи у римлян не висвітлюють загибелі. Афродити, дозволяючи існувати легенді про вічне кохання. У Римі богиню звали Венерою, у Сирії – Астартою, шумери вірили у богиню Іштар.