Компенсацію потрібно нарахувати за кожен календарний день затримки починаючи з дня наступного за встановленим днем виплати, на день фактичної виплати (включно). Розмір компенсації за кожен день затримки має бути не менше суми до виплати, помноженої на одну сто п'ятдесяту діючої ключової ставки ЦП (ст.
Першим днем затримки вважається день, наступний за встановленою датою виплати зарплати, останнім – дата фактичної її виплати. Обов'язок виплати зазначеної грошової компенсації виникає незалежно від наявності вини роботодавця (ст. 236 ТК).
Роботодавець повинен у день звільнення зробити з працівником остаточний розрахунок (виплатити всю належну зарплату, компенсацію за всі невикористані відпустки, вихідну допомогу та інші компенсації, якщо вони передбачені законодавством або трудовим договором).