Розумний термін – це логічно обґрунтований і не суперечить букві та змісту процесуального закону період часу, протягом якого суд повинен розглянути цивільну або арбітражну справу по суті, а компетентні органи забезпечити примусове виконання судового акта, що набрав законної сили.

При визначенні розумного терміну судового розгляду, який включає період від дня надходження позовної заяви або заяви до суду першої інстанції до дня прийняття останньої судової постанови у справі, враховуються такі обставини, як правова і фактична складність справи, поведінка.

Резюмуючи доктринальні підходи, автор дійшов висновку, що розумний термін – це такий термін, який є достатнім і необхідним для надання своєчасною судового захисту порушених прав та свобод і який підлягає оцінці суддею з урахуванням конкретних обставин справи.

Суд, розглядаючи справу, встановлює факт порушення права заявника на судочинство у розумний термін чи права виконання судового акта у розумний термін.