Підставою залучення як обвинуваченого, згідно з ч. 1 ст. 171 КПК України, є «наявність достатніх доказів, що дають підстави для звинувачення особи у скоєнні злочину». Тим часом кримінально-процесуальний закон не роз'яснює, що потрібно розуміти під достатністю доказів.

Таким чином, підставою для залучення особи як обвинуваченого є наявність достатньої сукупності доказів, які вказують на скоєння злочину певною особою.

Процесуальний порядок залучення особи як обвинуваченого включає чотири етапи: 1) винесення постанови про залучення як обвинуваченого; 2) висунення звинувачення; 3) роз'яснення обвинуваченому в його правах; 4) допит обвинуваченого.

До кримінальної відповідальності залучаються тільки особи, які вчинили злочини, незалежно від статі, раси, національності, мови, походження, майнового та посадового становища, місця проживання, ставлення до релігії, переконань, приналежності до громадських об'єднань, а також інших обставин (ст.